Інформація
Радник ТОВ «ЦЕНТР РОЗМІНУВАННЯ УКРАЇНИ», генерал-майор у відставці, вчена ступінь — доктор філософії (кандидат військових наук), вчене звання — доцент. 14.08.1952р.н.
у 1972 році закінчив Кам’янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище. З 1977 р. по 1981 р. навчався на командному факультеті Військово-інженерної академії ім. Куйбишева. Педагогічно-науковий стаж 39 років. В 1972 році зі своїм взводом проводив суцільне розмінування Солдатського поля у Волгограді. Старший лейтенант Мельницький В.І. першим у ПКВО отримав знак «За розмінування». На цей час у Мельницького В.І. на рахунку було більше 5000 знешкоджених вибухових пристроїв. До 1977 року обіймав посаду начальника штабу — заступника командира батальйону ПКВО в місті Грозний, Чеченська Республіка Ічкерія.
У 1981 році, після закінчення Військово-інженерної академії ім. Куйбишева, для проходження подальшої служби отримав призначення у Монголію, м. Сайншанд та м. Чойр у пустелю Гобі, де прослужив 5 років. Після МНР направився до ЗабВО служити командиром полку біля села Большая Тура .
З 1990 року обіймав посаду начальника інженерних військ армії. З 1990 року після повернення до України, продовжив службу у 6-й танковій армії в м. Дніпрі. Згодом направився до рідного військового училища заступником начальника К-ПВВІКУ, де після реформування військової освіти став начальником військово-інженерного факультету при К-ПСГІ, який у січні 1998 року переформований у Військово Інженерний Інститут при ПДАТА. В ЗСУ з усіх ВНЗ на базі ВІІ військова підготовка фахівців інженерних військ була спланована від молодшого спеціаліста до фахівця з ОТР.
За участю Мельницького на базі ВІ Інституту був створений військовий ліцей з посиленою фізичною підготовкою для дітей з малозабезпечених сімей та сиріт, що дало путівку в життя юнакам, багато хто з них стали кадровими військовими офіцерами.
У 2004 році за станом здоров’я звільнився у запас.
2005—2007 рр. — на громадських засадах обіймав посаду директора Українського координаційного центру протимінної діяльності (Київ).
2010—2011 рр. — начальник річкового координаційно-рятувального центру (м. Вінниця) МНС України з зоною відповідальності: Дніпра, Житомирська, Кіровоградська та Вінницька області. Роботи проводились по обстеженню та обслуговуванню всіх гідротехнічних споруд, трубопроводів, рятувальних робіт на воді та під водою.
У 2015 Міністерством освіти України генерал-майор Мельницький був запрошений створити кафедру військової підготовки ВНАУ (Вінниця). Після створення він став начальником цієї військової кафедри при ВНАУ.
2021 році – досі Командування сил підтримки запропонувало посаду старший науковий співробітник, військово-наукової дослідної лабораторії КПНУ.
Нагороджений багатьма державними нагородами та відзнаками Міністерства оборони України.
З 2025 року радник ТОВ «ЦЕНТР РОЗМІНУВАННЯ УКРАЇНИ».



















